Анексія Польщею західноукраїнських земель у 1919 р. та рішення Ради амбасадорів країн Антанти (14 березня 1923 р.) про передачу Галичини під юрисдикцію Другої Речі Посполитої створили специфічні особливості розвитку пресової реклами. Проаналізовано, охарактеризовано рекламні матеріали у часописах і журналах "Відродження", "Вогні", "Дзвіночок", "Дзвони", "Життя і Знання", "Кіно", "Світло і Тінь", "Світ дитини", "Учительське Слово" і "Шлях Нації". Обгрунтовано, що інтенсивність, тематика та зміст рекламної діяльності органічно пов'язані з суспільно-політичними, соціально-економічними та культурно-правовими процесами та ефективністю функціонування пресових видань. Показано, що реклама відіграє важливу роль щодо поліпшення розвитку різних галузей економіки, культури, мистецтва, побутових потреб людини та засобів масової комунікації. Наголошено: взаємозалежний позитивний вплив економіки, преси, реклами створюють потрібні передумови для розвитку життєдайного середовища. На підставі всебічного аналізу рекламних повідомлень розкрито психологічні засади національної домінанти пресової рекламної діяльності у Східній Галичині, узагальнено досвід рекламування у контексті морально-духовного та національного виховання, формування громадянсько-державницької свідомості, загальнолюдських гуманітарних цінностей, міжнаціональної взаємоповаги та толерантності. Охарактеризовано особливості реклами для всіх верств населення за фахом, віком і статтю: чоловіків, жінок, молоді, дітей і підлітків. Зосереджено увагу на ідеологічній концепції рекламних повідомлень в умовах бездержавності української нації.

Комплексно досліджено рекламу в західноукраїнській пресі, яка функціонувала на питомих українських етнонаціональних засадах. Охарактеризовано суспільно-політичні, соціально-економічні, культурно-ідеологічні процеси, які впливали на розвиток і становлення рекламної комунікації в ареалі Польської держави (1919 - 1939 рр.). Окреслено сутність української національної домінанти пресового рекламного дискурсу в умовах бездержавності. Розкрито функції, тематику, зміст реклами в контексті просвітницької пропаганди новітніх науково-технічних здобутків у галузях промислового і сільськогосподарського виробництва, досягнень у торгівлі, культурі, мистецтві, пресі, побуті. Обґрунтовано необхідність рекламної комунікації на засадах національної етнокультурної парадигми як засобу зміцнення українського солідаризму в умовах конкуренції з іноземними виробниками, формування у рекламодавців і споживачів рекламних повідомлень високих морально-духовних і світоглядно-національних цінностей.